Чернігівщина — історико-географічний край у північно-східній частині України. Займає північну частину Придніпровської низовини, так званого лівобережного Полісся.
В часи існування Київської Русі на території Чернігівщини існувало Чернігівське князівство. Після завоювання його монголами у 13 столітті, за володіння цією землею велися тривалі війни між Великим князівством Литовським і Московським, а з 16 століття — Річчю Посполитою і Московським царством. З 1649 по 1764 роки Чернігівщина у складі декількох полків входила до складу козацьої держави, Гетьманщини. Після ліквідації останньою Російської імперії центр чернігівських земель був перетворений на Чернігівську губернію, яка проіснувала до початку 20 століття.
На південному заході Чернігівщина межує вздовж Дніпра з Київщиною і Київським Поліссям, на північному заході — з Білорусією, на півночі — з Брянщиною, на північному сході — з Середня височиною і Слобожанщиною, а на півдні — з Полтавщиною. На півдні чернігівські землі охоплюють смугу лісостепу до 50 км ширини від лінії Бобровиця — Ніжин — Бахмач — Кролевець — Глухів.
Територія Чернігівської області у 1983 році дорівнювала 31 900 км² і нараховувала 1 459 000 чоловік. Вона відповідала Чернігівській губернії, за виключенням 4 північних повітів, які перейшли до складу Брянської області Росії, і східних територій колишніх повітів Конотоп, Кролевець, Глухів, які входять до складу Сумської області. Чернігівська область має у своєму складі Прилуцький район, який колись входив до складу Полтавської губернії.
Див. також: http://uk.wikipedia.org/wiki/Чернігівщина [1]
Links:
[1] http://uk.wikipedia.org/wiki/Чернігівщина