№11 (107), 2010 газети "Отчий поріг"

[1]Чернігівське земляцтво славиться частими поїздками делегацій земляцьких осередків до своїх районних центрів. Але наша Чернігівщина славиться історичними та природними пам'ятками, до яких возять туристів з інших країв. Тому у земляцтві вже давно літала думка про те, що необхідно розробити туристичні маршрути рідним краєм для всіх бажаючих земляків, щоб вони могли, окрім свого району, ознайомитися з іншими. І ось нарешті ця подія сталася - до ряду містечок та сіл рідної Чернігівської землі завітала солідна делегація.

Ця дводенна акція стала можливою завдяки ініціативі виконавчого директора Тетяни Літошко та керівництва Ко-ропського і Сосницького районних відділень. їх підтримав керівник Прилуцького осередку Павло Кривонос, який надав автобус лише за 50 % оплати його вартості. За високої конкуренції перші 50 земляків, які вчасно заплатили кошти, стали справжніми щасливчиками. Так, серед присутніх були заступник голови Ради Володимир Пушкарьов, голови Коропського осередку Анатолій Карацюба, Носівського - Віктор Черненко, Городнянського - Петро Назимко, члени районних осередків Сергій Кудін, Сергій Ковтун, Віталій Коваленко, Тетяна Сосновська, Петро Медвідь, Анатолій Бобров, Галина Кокта, Микола Білан, Тетяна Богданова, Іван Майдан, Петро Катіман, Юрій Пероганич, Марія Саричева, Григорій Дворський та інші. Маршрут поїздки пролягав наступними місцями: Київ - Козелець - Батурин - Короп - Вишеньки - Рихли - Оболоння - Мезин - Свердловка - Сосниця - Київ.

Ледве вирушивши у подорож, Тетяна Літошко зразу ж почала інформувати про маршрут, його зупинки, харчування і зазначила, що нині всі стають однією сім'єю і тому повинні бути дисциплінованими. Вона прохала всіх дотримуватися чіткості на туристичних об'єктах і вчасно повертатися до автобуса. Після мікрофон взяла директор музею ім. П.Тичини в Києві Тетяна Сосновська, яка зголосилася стати екскурсоводом.

Далі Тетяна Сосновська розповідала про перший об'єкт маршруту місто Козелець та пов'язаний із ним рід Розумовських. Йшлося й про головну прикрасу Козел ьця собор Різдва Богородиці, який гарно роздивлятися, їдучи по трасі до Чернігова. Після цього місцева екскурсовод Світлана Пустовгар привезла нашу групу до козацького Свято-Георгіївського монастиря у селі Данівка та розповіла про його історію. Їхали ми до цього монастиря через район, який у Козельці називають Покорщина на честь того, що у ньому знаходиться садиба сестри братів Розумовських "Покорщина". Саме у ньому Наталія Розумиха зустріла свою невістку царицю Єлизавету, де та покорилася простій козачці, поклонившись їй першою як матері. Неподалік знаходився інший будинок "Олексіївщина", який нині не зберігся і у якому відбулося таємне вінчання Олексія та Єлизавети.

Із Козельця маршрут проліг до славної гетьманської столиці Батурина, і по дорозі етнограф та філолог пані Олена розповіла про відомого українця П.Куліша, садиба якого знаходилася неподалік траси, якою їхав наш автобус. Дорога до Батурина пролягала через могилу винахідника першого у світі бджолиного вулика Петра Прокоповича. Навколо неї наш автобус зробив коло і всі могли розгледіти пам'ятник відомому земляку, а Анатолій Карацюба, як цікавий краєзнавець, замінив Тетяну Сосновську і розповів про Прокоповича, про Батурин та його округу.

В Батурині земляцькій делегації завідуюча відділом науково-просвітницької роботи, науковий співробітник національного історико-куль-турного заповідника "Гетьманська столиця" Наталія Сердюк приділила не одну годину і провела цікаву екскурсію по всіх об'єктах заповідника, який свого часу був заснований завдяки зусиллям Президента України Віктора Ющенка. Екскурсія почалася із площі, де встановлено комплекс пам'ятників авторів Богдана і Миколи Мазурів "Гетьмани. Молитва за Україну", що складається із трьох скульптурних груп. З цієї площі ми перейшли до цитаделі Батуринської фортеці, що побудована із дерева і відтворює образ історичної цитаделі, спаленої московітами.

Далі ми завітали до Воскресенської церкви-усипальниці К. Розумовського, і пані Наталія навела багато цікавої інформації про Івана Мазепу, який побудував та повідбудовував велику кількість церков у стилі українського бароко. День перебування наших земляків у Батурині співпав із днем смерті 372 роки тому славетного гетьмана, і у місцевій церкві зранку відбувся молебень за його душу. Від цитаделі наші земляки переїхали до будинку Генерального суду Лівобережної України XVII ст, де прогулялися мальовничим парком "Кочубеївський", побували на місці, де колись стояв велетенський дуб, у дуплі якого залишали один для одного листи закохані І.Мазепа та донька Кочубея Мотря, побачили пам'ятник П.Прокоповичу та пасіку його імені. Потім був обід і екскурсія палацово-парковим ансамблем гетьмана України Кирила Розумовського.

З Батурина ми перебралися до Коропа, і дорогою керівник коропчан Анатолій Карацюба розповідав про свій край. Він зазначив, що у Коропі про місто кажуть, що тут є сім церков, плавучий міст і баба Калачиха. Плавучий міст понтонний, а баба Калачиха була реальною особистістю, яка про всіх все знала і розповідала. У Коропі нас зустріли голова районної ради Володимир Куніцин, заступник голови райдержадміністрації Світлана Карацюба, селищний голова Микола Білан та районний депутат Микола Мисник. Після привітання нам показали парк із озерами та мальовничими гірками фермерського господарства Миколи Мисника "Золотий Пармен" і пригостили яблуками.

Після відвідування парку нам показали місцеву капличку, із якої пригостили смачною священною водою та запросили на екскурсію до регіонального історико-археологічного музею, де перед його відвіданням урочисто зустріли за давнім звичаєм хлібом та сіллю. У музеї екскурсовод Тамара Карпенко показала археологічні та історичні знахідки і розповіла про історію міста та його округи. Після гостинно відкрила двері музею-садиби Миколи Кибальчича екскурсовод Олена Москутіна.
Після цього земляцький автобус попрямував до села Вишеньки, яке знаходиться на території Мезинського національного природного парку - справжньої скарбниці історії та культури. У Вишеньках всіх поселили на нічліг у готелі на березі Десни та влаштували урочисту вечерю у палаці садибної архітектури XVIII ст. відомого російського полководця графа П.Рум'янцева-Задунайського. Красою палацу ми змогли полюбуватися вже зранку. Нас люб'язно зустрів голова сільради Володимир Дяченко, який розповів про своє село та зокрема палац. Згодом автобус попрямував до села Оболоння, де є монумент героям Оболонського плацдарму.

Монумент багатьох вразив цікавою скульптурою радянського воїна, що не схожа на більшість пам'ятників, поставлених загиблим солдатам по всій Україні. На місці плацдарму загинуло чимало наших воїнів-визволителів. Не стало тут і батька нашого земляцького активіста Миколи Борща. Далі земляцька делегація потрапила до захованого у лісах Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського чоловічого монастиря. Його історія заснування почалася в 1620 році, коли на високому клені, що знаходився на його нинішньому місці, з'явилася чудотворна ікона святителя Миколая. Біля входу на нас чекав настоятель монастиря архімандрит Гурій, який всіх привітав і люб'язно запросив відвідати службу в монастирській церкві. Він розповів, що у монастирі молилося і проживало багато відомих сподвижників Православ'я і тому місце це особливе, намолене і натружене віками.

Після було відвідання Мезинської палеліотичної стоянки (20 тис. р. до н.е.) у селі Мезин, на місці якої в 1965 році створено народний археологічний науково-дослідний музей. У приміщенні (а це історична будівля XVIII ст.) понад 50 тисяч експонатів, які висвітлюють історію краю від палеоліту до сучасності, в т.ч. предмети первісної людини, знайдені при дослідженні пізньопалеолітичного поселення на правому березі Десни. Крім матеріалів Мезинської стоянки, в експозиції демонструються геологічні знахідки, археологічні пам'ятки неоліту, епохи бронзи та раннього залізного віку, коропські кахлі XVII - XIX ст, вироби Ушівської фаянсової фабрики Савицьких, предмети народного мистецтва та побуту. Поблизу музею під склом можна було побачити залишки розкопу стоянки та закам'яніле дерево. На мезинських знахідках вчені побачили перше у світі зображення знаку сонця солярного хреста сварги, місячний календар доби палеоліту.

Із Мезина ми перебралися до села Свердловка, через яке їхали до палеолітичної стоянки. Потім відбулася зустріч із Героєм соціалістичної праці, Героєм України, генеральним директором НВО "Авангард" Олександром Боровиком. Вже протягом 40 років він очолює підприємство, що з колгоспу "Авангард" виросло до потужного, багатогалузевого, сучасного науково-виробничого об'єднання з тією ж назвою та з незрівнянно іншими - сучасними, найбільш прогресивними технологіями виробництва і господарювання на землі, на фермі, в екологічному середовищі. Господарська діяльність Олександра Боровика показує, що він є прекрасним господарником, талановитим організатором сільськогосподарського виробництва, професіоналом своєї справи. Наші земляки задавали питання Героєві, а в кінці зустрічі підсумки від земляків підвів Володимир Пушкарьов, Анатолій Карацюба подякував господареві за його гостинність, а Тетяна Літошко вручила земляцький календар та пам'ятну тарілку із портретом Лесі Українки. Саме Леся Українка, як зазначила Тетяна Літошко, оспівувала у своїх віршах дивовижно красиві куточки природи України.

Далі був обід і переїзд до Сосницького району, зокрема самої Сосниці для відвідування літературно-меморіального музею О.П.Довженка. Біля музею земляцьку делегацію чекали голова Сосницької районної ради Василь Волошко та помічник народного депутата Василь Амельченко.

Сам музей утворено у батьківській вотчині, де народився та зростав наш геніальний земляк Олександр Довженко. На малій батьківщині лишився світ його дитинства і юності, любов до рідної землі та народу. Частинку цього світу береже музей.

Потім було повертання до Києва. Люди залишилися задоволеними. Що ж, до нових зустрічей, рідний краю!

Леонід РУСИЧ Фото автора та Тетяни СОСНОВСЬКОЇ