Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

16 грудня 2010 року відбулося чергове засідання об`єднання учасників ВВв та учасників бойових дій на території інших держав та тих, що приймали участь у миротворчих операціях ООН.

Підведені підсумки роботи за рік, накреслені плани на наступні пів-року.

За дружнім столом ветерани поринули у спогади буремних днів ВВв. Молоді ветерани пригадували службу в Афгані, інших державах, з якими колишній Радянський Союз підтримував дружні стосунки.

14 грудня 2010 року відбулося чергове засідання Ради товариства. Відповідно до порядку денного розглянуті питання:

1. Про підготовку та проведення Конференції Товариства за підсумками року (визначення місця та часу проведення, норма представництва від районних відділень тощо).
2. Про передплату на часопис «Отчий поріг» станом на 14 грудня 2010 р.
3. Про плани заходів Товариства та плани роботи районних відділень на 2011 рік.
4. Поточні справи.

З нами дух малої Вітчизни

Нестримним потоком летить час через стромовини великих і малих подій, які так чи інакше торкаються всіх нас. Не був винятком і нинішній рік, який добігає кінця. Знову тривали політичні баталії, що часом заступали загальнолюдські проблеми, знову виринали на обріях амбітні лідери, що обіцяли, як і попередники, золоті гори за виборчі голоси. Та наш народ уже спокійніше ставиться до всіляких прожектів, натомість запрягаючись у напружену щоденну роботу, не ждучи манни небесної ні від правих, ні від лівих. У цьому його предковічна мудрість, яка рано чи пізно прокладе дорогу до всезагального добробуту.

Наше багатолюдне земляцтво теж не стояло осторонь всіх подій. Та як могло бути інакше, коли його ядро складають люди активні, патріоти України й своєї колискової Чернігівщини. І хоча нас не обминули глобальні події, хоча в силу об'єктивних обставин штаб земляцтва перемістився на лівий берег Дніпра (а це, якщо згадати історію, ближче до території Чернігівської губернії, себто, до рідного порогу), напружена робота не втратила свого запалу в більшості районних відділень.

Особливо цінною є благодійна діяльність наших низинних колективів. Надається посильна матеріальна допомога, вирішуються проблеми районів у столичних кабінетах, доступ до яких досить обмежений, з'являються спільні краєзнавчі видання, триває жвавий обмін делегаціями на різних урочистостях, зводяться нові церкви при підтримці столичних сіверян. Усе це робилося впродовж року без особливого ґвалту й крику, без використання задля політичних акцій, бо в основі кожного вчинку наших земляків лежить лише глибока любов до малої батьківщини, а це вершина духовної піраміди.

14 грудня 2010 року о 17.00 у приміщені Київської торгово-промислової палати (вул. Б. Хмельницького, 55) відбудеться чергове засідання Ради товариства «Чернігівське земляцтво» у м. Києві.

Чернігівське земляцтво долучається до всіх щирих побажань здоров’я, добра та благополуччя, які були висловлені колективу Палацу спорту на урочистостях з нагоди півстолітнього ювілею та щиросердно дякує за величезний внесок не лише в розвиток вітчизняного спорту, духовності та культури, але й у становлення та діяльність земляцького руху в Україні!
Доземний уклін та всіляких гараздів усім, хто працював і нині працює у Палаці спорту!

«Чернігівське земляцтво» у м. Києві

10.12.2010 р.

25 грудня в конфернц-залі Київського геологорозвідувального технікуму відбулися звітно-виборні збори Куликівського відділення Товариства «Чернігівське земляцтво".
З Куликівки прибула поважна делегація у складі заступника Голови районної Ради Валентини Михайлівни Мельник, заступника Голови райдержадміністрації Володимира Леонідовича Повозника і ентузіаста-краєзнавця Куликівщини Людмили Анатоліївни Богданової.

ОСІННІ ЖНИВА СПОРТИВНІ

В останні дні осені, 27 листопада на спортивній арені спорткомплексу Аграрного Університету в Києві відбулися спортивні змагання з волейболу між командами молодіжних відділень земляцтв України. Всього на турнір заявилось дев‘ять команд.

11 листопада ц. р. група ентузіастів - членів Бобровицького регіонального відділення, у кількості 17 осіб, здійснила екскурсійну поїздку за маршрутом "Київ - Козелець - Батурин - Київ".
Возвеличившись духовно від споглядання лику святих та іконостасу в Соборі Різдва Пресвятої Богородиці в м. Козелець, ми вирушили на уклін до землі батуринської.
Природа, своїми променями лагідного сонця, високого блакитного неба та вербами у золотих ризах, благословила нас на подорож по рідному краю.