Кому нині не відомий цей райський куточок землі неподалік від Києва! А ще кілька десятків років тому це були звичайні пустирі на околиці української столиці, хоча й тоді над ними витав високий дух народної творчості. Саме тоді постала потреба створити центр збереження архітектурної старовини нашого народу, саме тоді завдяки старанням видатного краєзнавця і державного діяча Петра Тронька і постала Україна в мініатюрі, яка і нині гуртує довкола себе вихідців із усіх куточків нашої держави.
На добрі діла навіть погода змилостивилась. Обіцяні метеорологами дощі пройшли в Пирогові і спонукали нас до творчого втілення планів на садибі Чернігівської області у Національному музеї народної архітектури та побуту України. Зібрались представники всіх віділень Чернігівського земляцтва. Це понад 50 земляків. Вони добувалися із міста хто на перекладних, хто запрігши власного коня вороного, прихопивши із собою і необхідні інструменти і посадкові матеріали.
Чітка робота штабу по підготовці традиційної акції допомогла виконати всі необхідні завдання. Вже напередодні кожен знав, що повинен зробити.
Першими вранішню зорю зустрічали чарівні менчанки. Земля була вологою і м’якою. З самого ранку у садку дівчата вирвали траву, пересадили квіти, насадили нові багаторічні рослини, підібрали нове місце для папороті. Свій затишок знайшли 11 кущів троянд, 11 кущів порічок, смородини, агрусу, 2 кущі винограду, понад сотня квітів-одноліток.
Скажемо відразу, зібралася славна родина. Найстаршому учаснику заходу Миколі Білану – 86 років, а найменшому – Богдану Пероганичу, 7 місяців.
Навіть білочки не боялися людей, вільно гасали по деревах, близько підходили по паркану до людей, спостерігали за нашою працею.
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p6.13.pdf | 1.78 MБ |
Не уривається життєва стежина нашого земляка професора, доктора технічних наук Анатолія Івановича Фененка, який 23 квітня відзначив своє 80_річчя.
У цей день до нього додзвонилося багато друзів, колег, учнів, які й нині тримають у своїх молодих руках технічний прогрес сільськогосподарської науки. Хто був поряд, щиро потис його правицю, побажав творчого багатоліття, нових успіхів у стінах національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" (смт. Глеваха).
Він слухав щирі вітання своїх однодумців і подумки прокручував барвисту стрічку свого нелегкого, але успішного життя, згадував свої рідні Прилуки, що розбудили в душі потяг до науки, творчості.
Та почнемо із біографічних даних. Трагічний рік геноциду українського народу – 1933-й. У сім'ї Івана Лаврентійовича Фененка та його дружини Євдокії Олексіївни народився хлопчина, якому доля пізніше надала звання вченого. Батько мав посаду завідувача виробництвом на Прилуцькому комбінаті, а після війни був начальником цеху в артілі "Жовтень". Мати була господаркою, виховувала двох синів – Анатолія і Вадима та доньку Людмилу. В 1947 році після закінчення семирічки Анатолій вирішив стати на власні ноги.
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p5.13.pdf | 1.69 MБ |
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p4.13.pdf | 1.48 MБ |
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p3.13.pdf | 1.35 MБ |
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p2.13.pdf | 1.87 MБ |
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p1.13.pdf | 1.2 MБ |
Шановні читачі!
Газета Чернігівського земляцтва «Отчий поріг» розповсюджується виключно через передплату. Передплатний індекс 37630.
До читачів черговий номер газети має надходити щомісяця до десятого числа. Після цього можна цікавитися в листоноші: чому не надійшов черговий номер передплаченого видання?
Редакційна рада
З першого питання доповів голова Ради Віктор Ткаченко. Він повідомив, що загальні збори земляцтва відбудуться 1 лютого 2013 року у приміщенні Міжнародного виставкового центру. В основу організації заходу має бути покладено досвід минулорічних зборів. Може бути розширено формат учасників та гостей.
Для підготовки цього заходу необхідно:
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p12.12.pdf | 1.4 MБ |
«Володимир посадив Мстислава, свого сина після себе в Києві, а Мстислав свого брата Ярополка. А ось я кажу: якщо Бог мене візьме, то я даю після себе Київ брату моєму Ігорю».
«Цей князь Ігор Ольгович був мужхоробрий і великий любитель до полювання на звірів та птицю, читав книги та розумівся на церковних співах... Ростом був середній, худорлявий, лицем смуглий, волосся носив довге, як у священика, бороду мав вузьку і невелику».
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p11.12.pdf | 1.75 MБ |
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p10.12.pdf | 1.87 MБ |
Останні коментарі
13 years 39 тижнів тому
14 years 7 тижнів тому
14 years 18 тижнів тому
14 years 32 тижні тому
14 years 32 тижні тому
14 years 50 тижнів тому