№7 (103), 2010 газети "Отчий поріг"

[1]Багато авторитетних людей є у нашому земляцтві. Велика заслужена слава овіває їхні імена не лише на малій батьківщині, а й у багатьох куточках планети. До таких значних постатей належить і Володимир Пушкарьов (за походженням із роду Пушкарів) – заступник голови Ради земляцтва, активний член редколегії нашого часопису.

Свого часу, коли Володимиру Володимировичу, як мовиться, "стукнуло" 65 років, мені пощастило пройти шляхами його дитинства, юності (а особливо часами армійської служби, бо ми з ним однополчани), активної громадської роботи аж до з'яви Пушкарьова у ролі одного з лідерів земляцтва. Та, незважаючи на прохання десятків земляків оприлюднити книгу, Володимир Володимирович лише скромно відмахувався – мовляв, я не належу до героїв, а тому і не претендую на писемну історію життя. Та ось уже на порозі 70, а це значить, що за останні п'ять років було багато чого переоцінено, переосмислено, і ми нарешті можемо покласти на стіл читачеві дещо оновлену книгу.

Адже кожна людина за стільки років самовідданої чесної роботи може скласти основу найцікавішої повісті, у якій відбиті не лише його особисті житейські перипетії, а й глибинні соціальні процеси. Тож пропонуємо читачам кілька епізодів із книги, яка щойно побачила світ.