Не уривається життєва стежина нашого земляка професора, доктора технічних наук Анатолія Івановича Фененка, який 23 квітня відзначив своє 80_річчя.
У цей день до нього додзвонилося багато друзів, колег, учнів, які й нині тримають у своїх молодих руках технічний прогрес сільськогосподарської науки. Хто був поряд, щиро потис його правицю, побажав творчого багатоліття, нових успіхів у стінах національного наукового центру "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" (смт. Глеваха).
Він слухав щирі вітання своїх однодумців і подумки прокручував барвисту стрічку свого нелегкого, але успішного життя, згадував свої рідні Прилуки, що розбудили в душі потяг до науки, творчості.
Та почнемо із біографічних даних. Трагічний рік геноциду українського народу – 1933-й. У сім'ї Івана Лаврентійовича Фененка та його дружини Євдокії Олексіївни народився хлопчина, якому доля пізніше надала звання вченого. Батько мав посаду завідувача виробництвом на Прилуцькому комбінаті, а після війни був начальником цеху в артілі "Жовтень". Мати була господаркою, виховувала двох синів – Анатолія і Вадима та доньку Людмилу. В 1947 році після закінчення семирічки Анатолій вирішив стати на власні ноги.
...Мабуть Удай-ріка нашептала: іди в моряки – побачиш широкі океанські простори, надишешся солоних вітрів, випробуєш себе в складних ситуаціях. Та перемогла любов до точних наук. Тож першим навчителем Анатолія став Ніжинський технікум механізації сільського господарства. Вартий уваги той факт, що в роки навчання Толя мав за старшого товариша, з яким навчався і мешкав на одній квартирі, Миколу Петровича Мамотенка, відомого у майбутньому керівника в галузі механізації сільського господарства України. Вони ж разом мріяли поскоріше стати за штурвали земних кораблів.
І ось початок: Журавська МТС Чернігівської області – найперша самостійна посада механіка-контролера. За досвідчену працю, активність у роботі його скоро вибирають секретарем Варвинського райкому комсомолу. Через якийсь час Анатолій відчув: не для нього бюрократична посада. Тому в 1955 році поступає до Української сільськогосподарської академії на факультет механізації сільського господарства, яку закінчив з відзнакою. Направлення – в УНДІМЕСГ у відділ механізації технологічних процесів у тваринництві. Працює на посадах інженера, молодшого і старшого наукового співробітника, головного технолога, завідувача лабораторії машинного доїння і первинної обробки молока та завідувача відділу механізації заготівлі кормів і виробництва молока.
В 1972 р. захистив кандидатську дисертацію "Теоретичні і експериментальні дослідження молоковакуумної системи доїльних установок". З цієї теми незабаром написав докторську дисертацію, став провідним ученим.
Якщо говорити про наукову школу А.І. Фененка, доктора технічних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки 2000 р., то вона започаткувалась ще із студентських років в Українській академії, коли він під керівництвом доцента В.М. Синявського виконав курсову роботу, а потім диплом-ний проект на тему, що стосувалася машинного доїння корів, одержав перше авторське свідоцтво СРСР.
Утворенню наукової школи професора А.І. Фененка сприяли колишні завідувачі відділу з механізації процесів на фермах великої рогатої худоби УНДІМЕСГ кандидат технічних наук В.П. Глущенко, І.М. Каревін, А.А. Яворський та В.А. Павленко.
Відданість одній справі, одному напрямку в науковій роботі сприяли глибокому усвідомленню проблеми механізованого виробництва молока на молочних фермах. Професор А.І. Фененко – виконавець і науковий керівник, автор 240 наукових праць, двох десятків авторських свідоцтв і патентів. Серед його учнів варто назвати в першу чергу к.т.н. С.П. Москаленка, з яким вони йдуть пліч-о-пліч по життю ось уже майже півстоліття, к.т.н., доцента, завідувача кафедри механізації тваринницьких ферм В.П. Лаврука з Подільського національного аграрно-технологічного університету; к.т.н., доцента В.Т. Дмитріва, к.т.н. С.В. Сиротюка з Львівського національного аграрного університету; к.т.н., доцентів С.П. Ліщинського та О.М. Миропольського та ін.
Молоко, як кажуть, у корови на язиці. Це продукт складної біотехнічної системи взаємодії механізованих ланок виробництва. Над цим і трудиться наукова школа професора А.І. Фененка. То ж побажаймо їм нових досягнень, а їх натхненникові – довгих неспокійних літ на благо України.
Дмитро ГОЛОВКО,
член НСПУ, лауреат премії ім. П. Тичини
Прикріплений файл | Розмір |
---|---|
Otch_p5.13.pdf | 1.69 MБ |
Останні коментарі
14 years 18 тижнів тому
14 years 38 тижнів тому
14 years 50 тижнів тому
15 years 11 тижнів тому
15 years 11 тижнів тому
15 years 30 тижнів тому