Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

Так сталося, що український народ один із небагатьох у силу історичних ситуацій розпорошився по цілому світу. Це було зрозумілим і під час роботи IV Міжнародної наукової конференції „Українська діаспора: погляд із XXI століття", яка в кінці жовтня відбулася у Ніжині. Це ще один із авторитетних заходів, присвячених 10-літтю від дня створення Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою місцевого держуніверситету імені Миколи Гоголя.

У перший день роботи після офіційних привітань проректора вузу Станіслава Зінченка та заступника голови міськвиконкому Леоніда Шагана присутні мали можливість прослухати насичені фактами доповіді поважних учасників конференції. Галина Калюжна з Мінська зупинилася на діяльності об'єднання українців „Заповіт". Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету „Львівська політехніка" Ірина Ключковська зробила блискучий аналіз процесу єднання українців у всьому світі та специфіки самої світової української діаспори.

Відомий патріот України із Санкт-Петербурга, кандидат філософських наук Тетяна Лебединська, автор надзвичайно цікавої книги про український некрополь у Північній Пальмирі, повідомила, між іншим, що в її місті є 60 українських вулиць (серед них і Ніжинська), і якби проводити щороку свята вулиць з присутністю українських земляків, то нинішній Петербург знову повернув би своє давнє українське обличчя. Сама Тетяна Миколаївна була ініціатором виставки українських підручників ХУІІ-ХІХ століть, на якій, на превеликий жаль, державної України не було. Вона ж створила і слов'янську школу, у якій вивчали і українську мову, але клас проіснував лише чотири роки. Галина Якубович із Молдови наголосила, що там українці живуть в унікальній державі. Українців налічується понад 350 тисяч, але через різні тертя між Молдовою та штучно утвореною Бессарабією, довелося зазнати чимало утисків. Та, незважаючи на все, там є понад-100 українських шкіл.

Від московського українського товариства „Славутич" слово мала Людмила Котляр.

На конференції звучали і інші цікаві виступи, у яких було вболівання за долю України, за її національну неповторність. І добрим підтвердженням нашої неперебутності, наступного дня стала поїздка учасників конференції до гетьманської столиці Батурина. Матеріали ювілейного зібрання будуть видані окремим збірником і зможуть прислужитися всім патріотам України у подальшому гуртуванні народу. Від себе хотілось би сказати, що і наше Чернігівське земляцтво у м. Києві прагне постійно гуртувати чернігівців на далеких і ближчих меридіанах і в цьому плані докладає максимальних зусиль для співробітництва із інтелектуальним центром гуманітарної співпраці з діаспорою, котрий нині очолює доцент університету Валентина Сидоренко.

Леонід ГОРЛАЧ