Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

Книга про родовід Розумовських.

У Музеї книги і друкарства України зберігається рідкісна книга, видана у Львові 1745 року "Філософія Арістотелева". Її автор – відомий український письменник і педагог першої половини XVII ст. Михайло Козачинський.

Після закінчення Київської академії він організував школи в Сербії, де читав лекції з філософії і риторики. Повернувшись в Україну наприкінці 40'х років, М. Козачинский викладав філософію в Академії, а згодом став її префектом.

"Філософія Арістотелева ..." – одне з двох видань за 60 років діяльності Львівського братства, що мало світський, а не культовий характер. Друге –віршована драма, яку він написав.

"Філософія Арістотелева ..." містить матеріали публічного диспуту, що відбувся 17 березня 1745 року в Київській Академії. Більшу частину книжки складають панегірики на честь фаворита імператриці Єлизавети Петрівни – Олексія Розумовського, з яким вона таємно побралася 1742 р., а також на честь його брата Кирила, майбутнього гетьмана України. Видання прикрашає герб роду Розумовських.

Твір Михайла Козачинського має філософсько-патріотичну спрямованість. У текст, виголошений під час диспуту, автор вклав ідею правдивого благородства людини, яку він вбачав передусім у вірності своїй Батьківщині. Ту саму думку автор обстоював і в панегіриках Розумовським. Прикметно, що в передмові "до доброзичливого і мудрого читача" М. Козачинський розповів про те , що 1742 року в бібліотеці Софійского собору (Болгарія) він натрапив на книжку Симеона Окольского "Орбис Полонус", присвячену польському королеві Владиславу IV, де викладалась історія роду князів Рожинських, від яких пішов рід Розумовських.

Власне в тексті викладено зміст чотирьох важливих, на думку автора, науково обґрунтованих, відповідно до вимог арістотелевої філософії, переконливих доказів щодо походження роду Розумовських. Він давній, шляхетний і славний. Його представники відважно воювали з татарами, були ревні у справі служіння християнській вірі і рідній землі. Підкреслено, що Розумовські завжди відзначалися "кріпостю тіла і проникливістю розуму". Про те, що вони з козаків с.Лемеші (біля Козельця) – ні слова. Бо ж як то могло статись: з простих – відразу в ясновельможні?!

Ця книжка має особливу цінність також завдяки вміщеним у ній ілюстраціям, гравірованим на міді. Виконав їх талановитий київський гравер Григорій Левицький – батько видатного художника Дмитра Левицького. Гравюри Г. Левицького – це перші мідерити, використані у львівській братській друкарні. Найцікавіші серед них – заставки, що яскраво відображають певні особливості тодішнього життя й поширеного на той час мистецького стилю бароко.

Художник виконав у техніці мідериту також герб Олексія Розумовського. На гравюрах є підпис митця і дата –
1745 рік.

У книжці Михайла Козачинського є й дереворити, але дослідники вважають, що більшість з них уже траплялись у попередніх львівських виданнях, зокрема, польських.

Твір надруковано трьома мовами – слов'янською, латинською і польською. Зовнішній вигляд книжки: розмір – 33,6х21,6х1,9 см; 51 стор. Шкіряна оправа примірника жовтого кольору, титул шрифтовий, оздоблений декоративною рамкою, заставки сюжетні, кінцівки також мають декоративний характер, зображення герба
повторюється.

Варто зазначити, що на титульному листі примірника та на кількох його сторінках відтиснуто прізвище
власника "Екслібрис Петріченко І. М.". Саме він у 1907 році передав книжку Полтавській міській бібліотеці,
звідки вона потрапила до місцевого музею, а в 1983 році надійшла до Музею книги і друкарства України. Нині його відвідувачі можуть

Саме під час такого відпочинку люди відчувають себе розкутіше, можуть поплавати в річці, згадати цікаві історії а випити келих чудового вина чи чарку запашної горілки, всі знаходяться поза політикою.