Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

Київ, 9 лютого 2012. У столичному Будинку письменників відбулась презентація нової книжки поета Станіслава Шевченка «Дім для душі» (К.: Український письменник, 2012).

Варто наголосити, що він автор понад десяти поетичних збірок, кожну з яких свого часу відмітила й належно оцінила вітчизняна й зарубіжна критика. Не обійшла вона увагою його переклади творів (понад 10 книжок) знаних польських поетів, за що і був удостоєний звання «Заслужений діяч польської культури». Додам також, що він відомий радіожурналіст, щотижнева авторська передача якого має промовисту назву «Дорогою назустріч» і присвячена польській поезії й культурі.

Особливістю нової книжки із символічною й водночас з дуже ліричною назвою «Дім для душі», є те, що до неї ввійшли кращі вірші поета з попередніх збірок, причому відібрані таким чином, щоб вони творили гармонійну цілісність ліричної сповіді багатьох років. До слова, сюди ввійшли і поезії з нової оригінальної збірки «Під сузір’ям Пасіки» (2011), яка вийшла у світ півроку тому й мала схвальні читацькі відгуки.

Поет-академік Борис Олійник у передмові до однієї з попередніх збірок автора писав, що Станіслав Олексійович, як справжній митець, «...не хитрує з читачем, не ховається від гострих кутів епохи. Він говорить об тім, що є, а не те, що комусь хочеться... Найвільніше ж він почувається в стихії інтимної лірики, де сягає неабиякої вишуканості й віртуозності». Після цих слів хочу і я особливо наголосити, що його поетичний Дім різниться від інших тим індивідуальним стилем, який дозволяє увійти в простір текстів, і відчути себе там затишно, бо автор викликає читача на довірливу розмову. Атмосфера доброти й поваги до рідних (поезії, присвячені матері, батькові, доньці Олі, Тетяні), спогади дитинства, сентенції й цитати стосовно літератури й мистецтва (вірші «Гамлет», «Притча про поетів»), естетичні роздуми про язичницькі й християнських цінності тощо. Тут і безкомпромісне запевнення-виклик цинікам, егоїстам і перевертням: «Не згоджуся на існування зла»); і велика повага до культури, виявлена афористичними рядками у вірші з аналогічною назвою: «Рятує ж культура, яка неперервна, / Яка ще не знищена в точках розриву». Бачимо і синівську данину й пошану щоденній трудовій годині, тій, без якої не буває затишку («Білою глиною мазали хату / Вік ювілейний у неї – сто літ!»), й роздуми про «сродну працю», освячену творчим натхненням, звеличену Г. Сковородою.

Дев’ятого лютого ц. р. до письменницької зали на зустріч із поетом прийшло близько двохсот шанувальників, що не так часто і трапляється в переповненій розмаїттям творчих заходів нашій сьогоденності. Вів вечір відомий поет, народний депутат минулих скликань, заступник голови Національної Спілки письменників України, Володимир Шовкошитний. Він пригадав, як, працючи інженером-атомщиком, познайомився з С. Шевченком 1985 року на літературній студії в Прип’яті, куди той приїхав із Володимиром Забаштанським та кількома молодими поетами. Ще з тих часів запам’яталися йому тематично наповнені вірші Станіслава, пройняті глибоким ліризмом, особистісною ритмікою і душевними настроями.

Голос поета звучав і звучить в унісоном зі своїми чернігівського краю земляками-попередниками, відстоюючи неперервну шкалу духовних цінностей: «…Ічне! Мартоса ти колисала / І Васильченка, і Чумака…». Тому й прийшли вони привітати Поета зі святом нової книжки. Керівник Ічнянського осередку товариства «Чернігівське земляцтво» в Києві Микола Вощевський, який надав фінансову допомогу для видання книжки вибраних поезій, розповів про унікальне, щедре гроно обдарованих людей Ічнянщини, до якого долучив і Станіслава Шевченка, сказавши: «Це скромна, лагідна людина чистих почуттів, чоловік, який своєї творчістю возвеличив прапрадідівську та батьківську землю, опоетизував край свого дитинства і юності». Підкреслив при цьому, що завдяки його поезії проникливіше вдивляєшся в рідні ландшафти, чутливіше дослухаєшся голосів рідних і близьких людей.

Ще один відомий Шевченко – Віталій – земляк і творчий колега Станіслава, народний депутат України кількох скликань, передав вітання автору презентованої книжки від ічнянців, розповів, що вони завжди чекають творчих зустрічей з ним.

Відомий поет, вірші якого наповнені ліричною й громадянською наснагою, Петро Осадчук, який впродовж кількох десятиліть знає С. Шевченка, відзначив вдалу назву книжки: «Душа справді у цих віршах присутня, а також пам’ять роду і народу. І присутня природа... Автор через неї говорить про душу, і душу виражає через природу, як, наприклад, у цьому вірші:

Мій предок вийшов з глибини століть
І заселив оці високі схили.
Тут, над горбочком кожної могили,
Душа моя удосвіта стоїть.

Мені цю землю заповів народ
І води, не розхлюпані віками,
Захищені дідами і батьками...
Майбутнє бачу в дзеркалі цих вод.

Петро Осадчук відзначив, що поет відчуває свій народ у контексті історії, у контексті часу і це надзвичайно важлива ознака його віршів. Детальніше зупинився на поетичному циклі «Строфи про епоху і час». Прочитав кілька строф із вибраного, звернув увагу на уміння автора працювати і з короткою формою вірша, а також на влучності висловлювань, вибравши для прикладу таку поезію:

Вічність шифрує свої таємниці –
Вони у небесному сейфі.
Мовчать чи тепер не існують провидці?
Все тоне в земнім фарисействі.

Між іншим, зауважу, що цей виступ відзначався емоційністю, акторською вправністю у читанні віршів свого товариша з поетичного цеху й умінням підмітити суттєві авторські акценти, спрямовані на сьогодення. Зокрема, був озвучений ось такий катрен:

Така пішла у цій епосі смуга,
Що не в пошані мудра простота.
І там, де треба просто перти плуга, –
У нас уже бенкетна суєта.»

Поет, критик, голова Творчого об’єднання пригодників і фантастів Київської письменницької організації Микола Славинський, який знає С. Шевченка ще з студентської лави, наголосив на впливі кібернетичного фаху на лірику поета: «Це поет своєрідний. Останні його збірки засвідчують, що у віршах є два сюжети: сюжет думки і сюжет почуттів. Сюжет думки нерідко домінує над сюжетом почуттів, є визначальним у цій поезії. Одначе, є вірші де поєднуються раціональне і емоційне начала».

Письменник, заступник головного редактора газети «Літературна Україна» Станіслав Бондаренко висвітлив інший бік творчості колеги, наголосив, що той чує найтонші звуки, шелести природи. Бо лише поет з тонкою душевною організацією, дитинною чуттєвістю до природи, міг написати так проникливо: «У хвилях трав шепочуться квітки». Зауважив, що автор творить асонансні метафори-узагальнення: «Немов осіннє листя на осиці,/ Майбутнє все висить на волосинці...»; «А сонце – наче на гробках яйце, / що Бог поклав на хмарці-скатертині»; «Вивчаєм на сонці плями,/ Вони ж на совісті в нас».

Приємно вразив і схвилював аудиторію щирістю й виступ головного редактора газети «Дзеннік Кійовскі», перекладача, поета Станіслава Пантелюка, котрий прочитав окремі поезії С. Шевченка у власному тлумаченні польською, розповів про їхню плідну співпрацю.

Поет, прозаїк Юрій Завгородній пригадав, як С. Шевченко колись долучив його до творчих поетичних зустрічей з польськими письменниками. Неодноразово вони разом виступали у Польщі, на міжнародних вечерах і фестивалях Поезії. Це й спонукало Ю. Завгороднього до видання кількох книжок – перекладів віршів та прози сучасних польських письменників.

Поетеса Наталя Поклад, яка разом із С. Шевченком переклала вірші з польської мови Данути Костевич і Даріуша Томаша Лебьоди (що побачили світ в Україні окремими книгами), заторкнула вагому для сучасників тему творчих вечорів поезії, які С. Шевченко започаткував у київській книгарні «Сяйво». В її стінах планується також і презентація іномовних перекладів. Вона висловила своєму творчому побратиму готовність допомагати у всіх починаннях і як голові Творчого об’єднання поетів Київської письменницької організації, і як щирій, ініціативний людині. Від Українського фонду культури С. Шевченка привітали народний артист України Леонід Андрієвський і відомий поет, заслужений артист України Віктор Женьченко.

Заслужений працівник української і польської культури Вікторія Радік і науковець, перекладач, майстер художнього читання Василь Білоцерківський озвучили у залі окремі вірші з книги «Дім для душі». Звучали вірші й авторському виконанні. А заслужена артистка України Світлана Мирвода і композитор Геннадій Володько виконали створені на поезії С. Шевченка пісні.

НАТАЛЯ ЄРЖИКІВСЬКА