Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

Восени Чернігівщина традиційно святкує визволення від загарбників свого краю. Ось і цього разу з’їхалися в Носівку представники громад всіх сіл району. Центральна площа міста була щільно заповнена імпровізованими хатинками. Було безліч різноманітного краму, витворів самодіяльних умільців, мисливських трофеїв.

Як і годиться, голова райдержадміністрації І.І.Пугач з почтом обійшли представництва всіх громад, привітали зі святом. Кого добрим словом зігріли, кому грамоту вручили, а кого і коштовним подарунком порадували. Піднялися на сцену, ще раз привітали людей зі святом, і воно почалося. Сцена не мала спокою. Виступали самодіяльні хори, солісти, музики. І що приємно – багато молоді на сцені.
Згодом пішли і ми подивитись, а що ж там у хатинках. А ми – це Валентин Бондаренко, Володимир Проценко і я. А там увішані рушниками стіни, господарі з гармоніями та скрипками, кружляють прядки, а столи повні-повнісінькі дарами природи. Запрошують і пригощають, пригощають і ще запрошують. Як кажуть у народі, горілка відрами, а м’ясо горами. І як було відмовити такому господарю, як із Степових Хуторів! Міцний чолов’яга, і посудину добру в руках тримає. Поруч з ним господиня – гірке проковтнеш і не скривишся. І як ми не відмовлялися, коли запросила красуня – діватись було нікуди. А у нас же народ такий – тільки тіло зігрів, душа пісні просить. Володькова Дівиця теж приїхала на свято. Та з такою підковою, що щастя вистачило б на все село.
Обійшовши кілька хатинок, ми відчули, що в Носівці асфальтове покриття роблять із якогось нового матеріалу – прогинається воно. Помилувалися ми виробами нашого земляка Миколи Шелеста, порадувались інформацією про відродження місцевого цукрозаводу. А добрий мій знайомий Д.О.Прищепа, який очолює ветеранське об’єднання, порадував нас своїм оптимізмом. Словом, було все як у добрих людей. Хай же щастить тобі, районна столице!
Віктор ЧЕРНЕНКО