Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

ЛІТЕРАТУРНЕ ПАЛОМНИЦТВО У ПІСКИ

Не бував ти у наших краях!
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся? –
Єсть там люди й зросли у степах, —
Що не люблять, не вміють ридати.
Що не можуть без пісні і нивки зорати!...
Тебе ж завжди бачу в сльозах… —
Не бував ти у наших краях.

Певно ці слова одного з високих геніїв України Павла Тичини і спонукали дирекцію меморіальної квартири-музею його імені у Києві організувати справжнє паломництво літераторів, журналістів, митців у благословенні Піски, що у Бобровицькому районі Чернігівщини – малу батьківщину великого поета.

Після тривалої перерви побачили світ дві книжки з дитячими віршами Павла Тичини - "Ластовенятко" та "Хор лісових дзвіночків".

Деякі вірші Павла Тичини так природньо увійшли в нашу пам"ять, що ми їх знаємо, вивчаємо разом з дітьми, але не ставимо собі питання: "А хто ж їх автор?" Це щось на кшталт народної пісні. Знали мої батьки, декламував я, вивчили й мої діти. Вірші "А я у гай ходила", "Хор лісових дзвіночків", "Ластовенятко", "Гаї шумлять"...

Книжка "Ластовенятко" призначена для спільного читання батьків та дітей, для розвитку мови малят, для вміння описувати картинку, розмірковувати, домріювати.

Книжка-розмальовка "Хор лісових дзвіночків" навчить наших дітей бути уважними, спостерігати за навколишнім світом, правильно підбирати кольори і відтінки, користуватися фарбами і олівцями.
Бажаємо радості Вам та Вашій малечі від читання цих книжок, які можна подивитися та придбати у Літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Г.Тичини в . Києві (тел. 234-43-27, 278-40-01)

Вітаємо Вас з Днем міста. Впевнені, що кожний з Вас докладає значних зусиль в ім"я розквіту рідного краю.

Хай сторицею повернеться до Вас здоров"я, успішність і Боже благословіння.

Хай небо подарує ніжність,
Осіннє сонечко - тепло,
А вітер лагідний несе надію,
Дарує щастя, радість і добро.

За дорученням Бобровицького регіонального відділення Чернігівського в місті Києві земляцтва

Надія Голота.

В Носівському відділенні Товариства Свято - Григорію Павловичу Шкребелю 65!

БІЛЬШЕ УВАГИ СОСНИЦЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЮ – ДІТИЩУ ЮРІЯ ВИНОГРАДСЬКОГО
Сосницький краєзнавчий музей був відкритий 01 липня 1920 року рішенням повітового комітету. Засновником музею став Юрій Степанович Виноградський - юрист за професією, а за покликанням - історик. З початку існування музей мав статус історико – археологічного, а з 1947 року став краєзнавчим.

До Борзни благословляє хрест

14 серпня у Борзні відбулася визначна подія – при в’їзді в місто було встановлено поклонний хрест. Знаменним є те, що саме цього дня святкується винесення чесних і животворящих древ хреста Господнього. В історії Київської Русі ця дата також є визначною – 14 серпня є днем хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром. Тож і Борзна нині відсвяткувала цей день встановленням поклонного хреста.

Цьому посприяли меценати брати Проценки – Олег, В’ячеслав, Тарас і Юрій. Саме до них благочинний церков Борзенщини Іоанн звернувся по допомогу. Брати Проценки не відмовили і надали фінансову підтримку. Безпосереднім організатором виготовлення хреста був Тарас Проценко.

Хрест із сірого граніту був виготовлений на Житомирщині. Благочинний висловив чотирьом братам слова вдячності і подарував їм ікони святої Магдалини з її мощами. Після цього борзенці вирушили освячувати поклонний хрест.

НАБЛИЖАЄТЬСЯ ЮВІЛЕЙ

„В тих чи інших формах
людство збереже свою святу Справу,
і падаючи, спотикаючись, збиваючись зі Шляху,
воно все ж таки залишиться на ньому
і до Мети своєї прийде за обітницею,
і кожен, хто вірить в це,

Незалежність духу

Хоч промайнуло вже два десятиліття від пам'ятного серпня 1991 року, але в людській пам'яті все одно грозово-переможно звучать ті історичні події, які потрясли світ, – Україна разом із іншими прикутими до невільничої галери республіками вирвалася на свободу.

Було романтичне піднесення, звучали високі слова, мрійники не переставали складати прогнози, державні лідери мінялися один за одним, поборюючи одне одного та все гадаючи, яку ж державну модель обрати. А Україна тим часом скочувалася все глибше в прірву економічного хаосу, і в каламутній воді все вільніше почувалися ті, для кого її свята земля була і є лише територією сколочування приватного капіталу. Цей процес на 20-му році незалежності України набрав патологічного характеру і призвів практично до знищення національного духу.

Пароплав «Ельбрус» вранці 26 червня повільно відшвартувався від Гідропарку, вирушивши в чергову подорож Дніпром до рідної Десни з майже сотнею членів Чернігівського земляцтва на борту.

Вже 12 років поспіль земляки, з ініціативи керівника земляцтва Віктора Ткаченка, залишаючи вдома буденні справи, збираються до гурту, аби, цікаво, змістовно, весело провести вільний час.

Нинішня поїздка, як і минулорічна, відбулася завдяки наполегливості її організатора першого заступника голови земляцтва, виконавчого директора Тетяни Літошко. Ініціативу Тетяни Андріївни підтримали голова земляцтва Віктор Ткаченко, почесний голова Павло Мисник, заступники голови Володимир Пушкарьов та Олексій Орєхович, а також члени Ради Дмитро Волох, Микола Вощевський, Микола Ігнатенко, Володимир Коваленко, Іван Майдан, Петро Назимко, Анатолій Ткаченко, Василь Тройна та Віктор Черненко.

Окрім них, активними учасниками заходу були керівники регіональних відділень та активісти земляцтва Анатолій Собора, Галина Орєхович, Марія Царук, Тетяна Череп, Олена Непопенко, Раїса Пальчикова, Валентина Пархоменко, Сергій Ковтун з дружиною Світланою, Микола Бєлан, Сергій Кудін, Петро Катіман, Олексій Єршов, Анатолій Коваль, Володимир Холодний, Любов Брикова, Тетяна Синякова, Григорій Шкребель і багато інших земляків.

Ось зустрілися земляки - колишні співробітники, і як завжди раді черговій нагоді поговорити, адже за щоденними клопотами зробити це самостійно не вдається. Інші земляки не бачилися хтозна відколи. Нагода вкотре звела їх на теплоході. Обнялися, зраділи. Туга за рідним краєм, спогади про роки минулі ріднять, як ніщо інше. У той же час на верхній палубі між двома молодими учасниками зароджувалися ніжні почуття, про що свідчили їх щирі погляди та усміхнені обличчя. Можливо, з Божої ласки станеться так, що незабаром саме для цих закоханих на теплоході заграє вже весільна музика. Бо ж скільки за 15 років існування Чернігівського земляцтва відзначено прекрасних дат: ювілеїв, весіль, презентацій.

Занурюючись з головою в круговерть життя, кожен з нас пливе на власному кораблі обраним шляхом: долає буревії проблем, перемагає шторми негараздів, впирається кормою у припливи надій і сподівань, але часом спиняється, аби оцінити досягнуте, поділитися власними здобутками, поцікавитися справами інших. І хто краще зрозуміє тебе, як не ті, з ким народився на одній землі, пив воду з однієї криниці, відчалював у дорослість з однієї ж і тієї пристані.

Земляцтва України –
рідній столиці

У рамках святкування дня Києва на майдані Незалежності вдруге відбулося свято земляцтв України, організоване Всеукраїнською асоціацією земляцтв України. Ця асоціація свого часу була утворена за покликом сердець патріотів України. Одним із ініціаторів її створення був наш голова Віктор Ткаченко, який нині її очолює.

Особливістю нинішнього свята стало те, що напередодні всі земляцькі об’єднання завершили процедуру узгодження договору про співпрацю зі столичною владою. Столичні представники всіх областей України та автономної республіки Крим встановили намети та інформаційні стенди, присвячені діяльності своїх організацій.

Приємно, що нинішній земляцький рух не перетворився на сферу політичних ристалищ і став саме тим, що має велике майбутнє і несе виключно об'єднавчу роль на користь держави. Активну підтримку землякам надають державні структури областей та Київської міськдержадміністрації. Саме із останньою підписано договір про співпрацю та взаємодопомогу. Тому день земляцтв відбувався завдяки активній підтримці київської влади. Загалом для нинішнього свята було обрано девіз: "Земляцтва України – рідній столиці".

Гості Києва, кияни та представники земляцтв біля наметів мали можливість ознайомитися з інформаційними
матеріалами про здобутки всіх областей України (книги, газети, рекламні буклети, продукція тощо), досягнення у роботі земляцтв. Біля нашого черні&гівського намету було встановлено телевізор, по якому транслювалися фотографії із різноманітних подій та життя земляцтва. Люди із зацікавленістю оглядали стенди з інформацією про етапи створення та розвитку земляцького руху, найголовніші події в житті земляцьких організацій, відомих земляків.