Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

Це зображення було завантажене з повідомленням Вітання голови земляцтва.

Шановні чернігівці, дорогі мої земляки !

Щиро вітаю всіх вас із світлими та радісними святами, що об’єднують у собі наше дитинство, сьогодення та мрії про майбутнє – з Новим 2013 роком і Різдвом Христовим!

Рік, що минає був не простим і, водночас, став ще одним поступовим кроком на шляху розвитку багатотисячного столичного Чернігівського земляцтва та більш ніж мільйонної Чернігівщини, який доводить, що кожен з нас особисто і всі разом, - є творцями власного добробуту та благополуччя.

23 травня 2012 нашому земляку, уродженцю села Грабів Ічнянського району Станіславові Шевченку виповнилося 65. В цей день у столичний Будинок письменника привітати  поета, журналіста, перекладача, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого діяча польської культури прийшли цінителі його таланту. Ведучий вечора, поет Олександр Бакуменко, стисло охарактеризував поетичну творчісь Станіслава (див. статтю «За законами поетичного тяжіння», Літературна Україна,  №21 (5450) від 24 травня 2012).

Теплі слова на адресу товариша говорили земляки Микола Борщ, Микола Вощевський, Іван Майдан.

Вечір тривав більше двох годин, виступали колеги по перу, звучали вірші, пісні, грала бандура, гітара, рояль. Але далеко не всі, хто прийшов, мали змогу виступити з вітальними промовами.

Вадим Миколайович Богдан народився 17 травня 1957 року в селі Борсуків Козелецького району на Чернігівщині. Закінчив Київський технікум залізничного транспорту та Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.

Трудову діяльність розпочав у 1975 році помічником складальника потягів на станції Дарниця Південно-Західної залізниці. З 1976 по 1978 рік проходив військову службу в лавах Радянської Армії. В 1979–1990 рр. займався наукою, перебував на комсомольській і партійній роботі.

З 1991 року працював за фахом на керівних посадах в системі Міністерства транспорту України, Київської міської державної адміністрації, створив та очолював ряд підприємницьких структур.

Під керівництвом Вадима Богдана спільно з Державною митною службою України в 1995 poці був розроблений і впроваджений «Порядок перевезень і митного оформлення імпортно-експортних дрібно-партійних вантажів».

У 2002 році за його безпосередньої участі були підготовлені пропозиції щодо удосконалення технічної політики розвитку автомобільного транспорту, законодавства про автомобільний транспорт, державного контролю та регулювання в автомобільному транспорті, організації екологічного маркетингу, менеджменту та аудиту автотранспортної системи, розробки та впровадження організаційно-екологічних засад з залученням автотранспортних відходів як вторинної сировини у господарський обіг, створення системи більш жорсткого та систематичного обов'язкового контролю екологічних показників автотранспортних засобів, створення системи самоокупності та комерціалізації екологічної складової в автотранспортній системі.

Це зображення було завантажене з повідомленням ВАДИМУ БОГДАНУ 55.

Це зображення було завантажене з повідомленням З ювілеєм!.

Це зображення було завантажене з повідомленням З ювілеєм!.

У квітні святкує свій 60-річний ювілей Валентина Олександрівна Давиденко. Народилася 27 квітня 1952 року в селі Білошицька Слобода Корюківського району.

Її батько Олександр Миколайович Квач, за фахом вчитель математики, впродовж кількох десятиліть працював директором школи в селах Білошицька Слобода та Рейментарівка Корюківського району, Велике Устя Сосницького району та в рідному селі Калиновиця Варвинського району.

Це зображення було завантажене з повідомленням Дорогі жінки!.

Щиро вітаємо Вас з святом Весни!

Від усієї душі бажаємо всім жінкам – землячкам міцного здоров'я, довічного щастя, шаленого кохання та постійного добробуту. Щоб поруч з Вами завжди були лише гідні люди, а серед них – чоловік, з яким будуть нестрашні будь–які негоди. І нехай виконуються найзаповітніші мрії, адже бажання кожної жінки – закон, якому ми, чоловіки, з радістю коримося.

Від імені чоловіків Бобровицького осередку
Чернігівського у м. Києві земляцтва –
Анатолій Пінчук

Тетяна Череп: Як весна

А жінка, як весна – п’янка і ніжна,
Щира на радість, ласку і тепло.
Із нею поруч затишно і втішно,
Без неї й сонця б в небі не було.

Краса її душі – твоя в’язниця,
Де насолода діє як закон.
Вона тобі не раз, напевно, сниться.
І ти реальним хочеш бачить сон.

Відчути дотик теплої долоні,
Торкнутись вуст і захмеліти вмить.
І буде вітер холодити скроні,
І буде серце пташкою тремтіть.

Вишневий цвіт впаде дощем під ноги.
І стане зрозумілим все без слів.
Вона з тобою вирушить в дороги,
Аби жадав, аби лишень любив.

Вона колись тобі народить сина,
Чи, може, скрасить донькою життя.
І щастя запанує, і везтиме
Як цінувати будеш почуття.

Бо жінка, як весна, – проста і мила,
Дзвінка, як пісня, світла, як зоря.
У ній і щедрість, і добро, і сила,
А коли просто – доленька твоя.