Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві

Христос воскрес!

Здається, цьогорічна затяжна зима нарешті відступилася. Оживає земля, оживають людські душі, і над кожною із них сяє сонце віри у щастя, справедливість, добро.

І знову озиваються церковні дзвони, провіщаючи найсвітліше свято для кожної віруючої людини – Воскресіння нашого Господа. За давньою традицією у кожній українській хаті після всенощної збираються найрідніші люди, щоб висловити своє найщиріше ставлення до безсмертного Божого
духу. І, незважаючи на всілякі житейські прикрощі, кожен із нас світиться вірою у безсмертя свого народу і найперше свого роду.

Тож скажімо одне одному сокровенне і об'єднуюче, величальне і високе своїм духом віри:

– Христос воскрес!

Українцям пощастило – вони народили великого поета й художника Тараса Шевченка. Саме він подарував нам незнищенність, саме його пророче слово найбільше консолідує мільйони і робить із них народ.

Так сталося, що Тараса Шевченка дала світові черкаська земля. Але чи тільки їй належить він, чи не витає його дух над нашою Чернігівщиною? Він не ходив по ній "малими босими ногами", але з якою любов'ю мандрував під час художніх експедицій, іще сповнений надій і замрій! Його бачили Чернігів і Ніжин з Прилуками, він ходив із мольбертом по високій Седнівській кручі й мережив папір під крислатою липою, благословляв шлюб Пантелеймона Куліша та Галини Білозерської в тихій Мотронівці, малював картини в уславленій Качанівці Тарновських та в Марківцях поміщиків Катериничів.

І остання печальна дорога повертання в рідний край з закостенілого Петербурга пролягла через нашу Сіверщину, пролягла через десятки мученицьких літ, минаючи Борзну й Ніжин, Козелець і придорожні села.

Отож, кожного березня згадуючи "незлим тихим словом" свого Пророка, берімо його за приклад і пам'ятаймо, що ми – його великий і незламний народ.

Леонід ГОРЛАЧ

Дорогий земляче!

Ви передплатили свою рідну газету "Отчий поріг". Ви маєте повну інформацію про життя нашого великого столичного чернігівського роду, про кращих його людей, а також історичні та краєзнавчі розвідки. Ви знайомитеся періодично з короткою інформацією про сучасне життя рідного Поліського краю.

Якщо Ви зацікавлені в розширенні кола активних читачів часопису, для якого єдиною метою є любов та посильна допомога малій батьківщині, а не політичні чи бульварні розбори, – переконайте своїх друзів
та земляків стати його передплатниками, стати не лише регулярним читачем єдиної в Україні земляцької газети, а при можливості й активним її дописувачем.

"Отчий поріг" є в каталозі видань на 2010 рік. Його можна передплатити в будь-якому поштовому відділенні i на будьякий термін. Наш передплатний індекс 37630.

Запрошуємо ознайомитися з онлайн версією газети "Отчий поріг", №1 за 2010 рік.

На третій сторінці пыд заголовком "На благо України" газета публікує інтерв'ю з головою товариства "Чернігівське земляцтво" Віктором Ткаченком.

Відомо, що нинішній час дуже рясний на всілякі громадські організації та фонди. І це зрозуміло, бо живемо ж ми у демократично му суспільстві. Та, що б ми не говорили, пальму першості у цій справі має земляцький рух. Як ми уже повідомляли, нещодавно створена і законодавчо підтверджена Асоціація земляцтв України, яку очолив голова товариства "Чернігівське земляцтво" Віктор Ткаченко. З цієї нагоди ми попросили Віктора Вікторовича відповісти на кілька запитань.

Шановний Вікторе Вікторовичу, створення Асоціації – це черговий етап розвитку патріотичного руху в Україні. Хотілось би почути від Вас бодай деяку інформацію про цю подію.

Перші земляцькі організації областей України у Києві почали створюватись на рубежі 1995–1996 рр. На кінець 90*х років земляцький рух був представлений у Києві всіма 25 областями України, включно з АРК. У 2000 р. була створена Рада земляцтв, яка до останнього часу виконувала функції локомотива загальноземляцького руху.

Новорічна здравниця

Не дано сповна нам осягнути
Часу неперервного потік,
Як Десну назад не повернути
І старий не завернути рік.

Все було: і радощі, й осмути,
Ми жили родинно, як завжди,
Прагнули душею відвернути
Сіверянський край свій од біди.

І тепер, як зимний вітер віє,
Хай зоря провідна нам сія,
Хай росте, і множиться, й міцніє
Земляків чернігівських сім'я.

З Новим роком, дорогі краяни!
Хай вас гріє мрія золота.
Щастя вам, здоров'я, сіверяни,
Радощів на многії літа!

Запрошуємо ознайомитися з онлайн версією листопадового номера газети "Отчий поріг".

На першій сторінці радісна новина для земляків - наш голова Віктор Ткаченко став почесним громадянином міста Ніжина, а також звернення до читачів про початок передплати на земляцький часопис.

З великим задоволенням прочитають земляки нарис Л. Горлача «Я єсть народ...» про молодого і талановитого скульптора Геннадія Єршова, який є автором пам'ятника гетьману Мазепі в Чернігові та пам'ятного знака жертвам Голодомору, що постав у Варшаві.

Керівник Носівського відділення Віктор Черненко народився і виріс у легендарному селі Червоні партизани на Носівщині. У розширеній кореспонденції «Пам'ять треба берегти» він з болем у серці розповідає про героїчні події своїх земляків, які вписали славну сторінку в історію Великої Вітчизняної війни. На жаль, пише автор, не всі сьогодні бережуть пам'ять про загиблих героїв, молоді люди байдуже ставляться до пам'ятних місць в Орішному, де базувався і діяв партизанський загін «За Батьківщину».

Запрошуємо ознайомитися з онлайн версією жовтневого номера газети "Отчий поріг".

На першій сторінці газети опубліковано вітання нашим побратимам. У день Різдва Святої Богородиці в затишній Іллінській церкві на Подолі відбулася радісна для нашого земляцтва подія – було вручено високі нагороди на увагу до церковних заслуг нашим славним діячам. Від імені митрополита Київського і всієї України предстоятеля Української православної церкви Володимира орден Нестора Літописця І ступеня отримав Микола Борщ, орден Святого Володимира ІІ ступеня отримав Петро Медвідь. На урочистому врученні був голова Чернігівського земляцтва Віктор Ткаченко.

Газета традиційно містить рубрики: "Події і дати", "Так ми живемо", "Гомін історії", "Долі людські", "Листи читачів", "Наші у світі", "В рідному краю", "Штрихи до портрета", "Природа і ми", "Дума про хліб", "Вісті з рідного краю", "Братина".

Вийшов з друку на 16 сторінках №9, 2009 газети "Отчий поріг".

На першій сторінці номеру Надія Голота, директор ЗНЗ №297 м. Києва, заступник керівника Бобровицького відділення, закликає земляків завітати до рідної школи, вклонитися своїм учителям, поспілкуватись з однокласниками, підтримати педагогічний колектив. Пані Надія переконана, що душа від цього виповниться світлими спогадами про дитинство, бажанням творити добро, радість життя!

Третю сторінку Олексій Орєхович, голова Сосницького осередку присвятив Олександрові Довженку – геніальному українцю, творцю ери культів та голодоморів. На думку пана Олексія, теперішнє 115-річчя Олександра Довженка буде черговим екзаменом не тільки для сучасного українського кінознавства, а й політикуму: чи здатен він при всій повноті та складності долі класика оцінити ще й його героїзм.

Запрошуємо ознайомитися з №8 газети "Отчий поріг".

Газету відкриває стаття Тетяни Богданової "Оберіг Чернігова".

Кожний раз, повертаючись до рідного Чернігова, відчуваєш, як тебе наповнює надзвичайне відчуття – відчуття того, що ти вдома! Це єдине місце на землі, повертаючись куди, мимоволі забуваєш про всі турботи і з головою поринаєш в ті незабутні відчуття, що оточували тебе з самого дитинства. Ти ще тільки-но під’їжджаєш до Чернігова, а перед очима лагідно і гордовито, як турботлива мати, що оберігає своє дитя, постає Катерининська церква. Здається, вона стоїть тут вічно! Вона як оберіг захищає місто від незгод і охороняє від лихоліть. Є щось чаруюче в її архітектурі, хочеться підійти та доторкнутися до неї, побачити весь той вир історичних подій, свідком яких вона була, відчути силу століть…

Завершується 16-сторінковий номер віршем, який присвятив своїй землячці і дружині Надії Іванівні Виконавчий директор товариства Петро Медвідь.